Хронічна кропивʼянка дійсно непередбачувана

Систематичний огляд, проведений іспанськими фахівцями, не виявив жодних маркерів, які б дозволяли передбачити трансформацію гострої кропивʼянки в хронічну.

Читайте также: Вакцинація перед народженням дитини: що мають зробити майбутні батьки

Щоб оцінити, які клінічні, лабораторні чи терапевтичні чинники повʼязані з переходом гострої кропивʼянки в хронічну, співробітники відділення дерматології Університетської лікарні Рамон-і-Кахаль у Мадриді провели систематичний огляд, що охопив 16 обсерваційних досліджень, опублікованих до грудня 2025 року. Обсяг вибірок у них коливався від 57 до 49 129 пацієнтів, загалом до аналізу увійшли 52 564 особи. Серед них були педіатричні когорти (6 досліджень), когорти дорослих (7 досліджень) і змішані когорти (3 дослідження); середня тривалість спостереження сягала від 6 тижнів до 12 років.

Результати виявилися надто варіабельними. Частота переходу гострої кропивʼянки в хронічну форму коливалася від 5,8% до 36%, причому в дітей цей показник був нижчим, ніж у дорослих. Так само він був нижчим в умовах спеціалізованої медичної допомоги. Асоціації між клінічними чинниками — тяжкістю захворювання, наявністю ангіонабряку, алергічною сенсибілізацією та атопічним статусом — і переходом у хронічну форму виявилися непостійними й варіювалися в різних дослідженнях.

Читайте также: Целіакія і антибіотики: чи існує причинно-наслідковий зв’язок?

Не справдилися сподівання й щодо лабораторних маркерів. Такі показники, як загальний рівень імуноглобуліну E, кількість еозинофілів, системні індекси запалення (співвідношення нейтрофілів до лімфоцитів та індекс системного імунного запалення), а також профілі аувтоантитіл, не показали відтворюваного звʼязку з переходом у хронічну кропивʼянку. Більше того, специфіка лікування, зокрема застосування системних кортикостероїдів у гострій фазі, не була повʼязана зі зниженням ризику хронізації.

«Наша робота підкреслює, що жодні клінічні чи лабораторні маркери не мають послідовного звʼязку з переходом гострої кропивʼянки в хронічну. Наявні дані не виправдовують агресивніших стратегій лікування задля запобігання хронічній кропивʼянці — натомість терапія має зосереджуватися на оптимальному контролі симптомів та якості життя пацієнта», — підсумували автори.

Читайте также: Тирзепатид забезпечує помітніше зниження маси тіла у жінок у порівнянні з чоловіками