Вчені з’ясували, як інтервальне голодування допомагає знизити вагу

За даними китайських науковців, 8-тижневий курс інтервального голодування із 6-годинним вікном прийому їжі суттєво змінює склад мікробіоти кишківника та метаболіти в сироватці крові. Ці трансформації тісно повʼязані зі зниженням маси тіла та покращенням показників кардіометаболічного здоровʼя у молодих людей із надмірною вагою або ожирінням.

Читайте также: Pole dance это пошло? Разве занятия на пилоне — это стриптиз и раздевание?

У дослідженні, проведеному командою з Хебейського медичного університету, взяли участь 60 молодих людей (середній вік — від 22,1 до 23,8 року; ІМТ ≥ 24), яких випадковим чином розділили на три групи: ранішнє інтервальне голодування (вікно прийому їжі з 7:00 до 13:00), пізнє інтервальне голодування (з 12:00 до 18:00) та контрольна група, яка харчувалася без обмежень у часі. Для аналізу мікробіому та метаболоміки вчені застосували секвенування 16S рРНК та тандемну мас-спектрометрію.

Через часові обмеження учасники мимовільно зменшили обсяги їжі. У першій групі споживання калорій знизилося приблизно на 554,1 ккал, вуглеводів — на 80,9 г, білків — на 20,9 г порівняно з контрольною групою; у другій групі загальна калорійність раціону впала на 407 ккал, споживання жирів — на 20 г.

Читайте также: Белла Рамзи Родители: подробности о семье и влиянии на карьеру

В кишківнику учасників груп інтервального голодування відзначалася суттєво вища різноманітність мірофлори порівняно з контрольною групою. При цьому було зафіксовано різні зміни у популяціях мікроорганізмів. Так, в першій групі відзначалося підвищення Faecalibacterium та Lactobacillus і зниження рівня некласифікованих Ruminococcaceae та Peptostreptococcaceae. В другій групі посилилася присутність Faecalibacterium та некласифікованих Lachnospiraceae і водночас зменшився рівень патогенів Shigella та некласифікованих Peptostreptococcaceae.

Аналізи крові допомогли виявити чіткі біомараркери кожного режиму харчування, наприклад, коливання рівнів ізовалеріанової, олеїнової та піроглутамінової кислот. Зміни у мікрофлорі чітко корелювали з коливаннями сироваткових метаболітів. На думку авторів, саме ця синергія забезпечила клінічне покращення стану пацієнтів: зменшення обʼєму талії та стегон, зниження систолічного артеріального тиску та покращення показників інсулінрезистентності.

Читайте также: Борис Пинкус Биография Личная Жизнь: Путь к успеху и семейные ценности