МОЗ підбило підсумки реформи оцінювання повсякденного функціонування особи

Після ліквідації МСЕК і запуску нової системи оцінювання повсякденного функціонування в Україні до процесу залучили тисячі лікарів, скоротили строки розгляду справ і перевели оцінювання в цифровий формат. МОЗ підбило підсумки першого року реформи.

Читайте также: Лікування псоріазу стане комфортнішим: ікотрокінра отримав нове показання

Міністерство охорони здоров’я оприлюднило аналітичний звіт за результатами першого року роботи експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи (ЕКОПФО), які запрацювали з 1 січня 2025 року після ліквідації МСЕК.

До реформи система базувалася на роботі 328 комісій, де працювали 1267 лікарів, а процеси залишалися паперовими й непрозорими для пацієнтів. Натомість нова модель залучила понад 7000 лікарів-практиків і передбачає єдині підходи до оцінювання по всій країні, цифровізацію та відкриту статистику.

За рік роботи в системі сформовано понад 1300 експертних команд, які ухвалили більш як 554 тисячі рішень.

«Завдяки спільній роботі лікарів, медзакладів і держави нам вдалося здійснити якісний перехід у підходах до оцінювання функціонування людини. Те, що раніше декларувалося на рівні нормативно-правових актів, сьогодні реально працює як інструмент для визначення потреб людини з обмеженнями життєдіяльності. Ми будуємо систему, яка відповідає міжнародним стандартам у сфері прав людей з інвалідністю і ґрунтується не лише на діагнозі, а на можливостях людини в повсякденному житті. Сьогодні в Україні працюють понад 1300 експертних команд — це близько 7000 лікарів. За рік вони ухвалили понад 554 тисячі рішень в електронній системі. І важливо, що це практикуючі лікарі, які щодня працюють із пацієнтами, постійно вдосконалюють свої знання і можуть професійно оцінити стан людини та її функціональні обмеження. Ми вже бачимо результат — процеси стали зрозумілішими і зручнішими для пацієнтів. Продовжуємо їх удосконалювати, щоб система залишалася прозорою та стійкою до локальних корупційних ризиків», — зазначив міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко.

Одним із ключових результатів стало скорочення строків розгляду справ: у середньому до 19 днів, тоді як у попередній системі очікування могло тривати до пів року. Також пацієнти отримали право самостійно обирати медзаклад для проходження оцінювання.

Суттєво розширилися й формати проходження процедури: окрім очного, запроваджено заочний формат для окремих станів та дистанційний — для пацієнтів за кордоном або тих, хто потребує лише оновлення даних.

Читайте также: Ionis досягла певних успіхів у лікуванні пріонних хвороб з ION717

Паралельно було створено нову електронну систему на базі Дія.Engine, налагоджено обмін даними з Мінсоцполітики та Міноборони, проведено десятки навчальних заходів для лікарів і внесено зміни до законодавства — зокрема до 32 законів і понад 120 урядових постанов.

Реформа також посилила права пацієнтів. Зокрема, йдеться про доступ до інформації щодо розгляду справи, можливість отримання копій документів, право на представника, фіксацію процесу оцінювання та оскарження рішень. Із 2026 року запроваджено обов’язкову аудіофіксацію процедури на рівні закладів.

Опитування пацієнтів, проведене наприкінці 2025 року, показало загалом позитивне сприйняття змін. Більшість респондентів зазначили, що процедура стала зрозумілішою, а майже половина — що нова система працює краще за попередню.

«…зміни відчуваються і вони дуже помітні. Ставлення комісії змінилося в кращу сторону. Комісія привітна і лояльна на відміну від попередньої. Дуже шкода, що ці зміни не відбулися раніше», — Катерина, проходила оцінювання в КП «Волинська обласна інфекційна лікарня».

У МОЗ наголошують, що реформа продовжиться і в 2026 році. Серед наступних кроків — доопрацювання електронної системи, впровадження ризик-орієнтованих механізмів контролю, розширення інтеграції з державними реєстрами та підготовка додаткових інструкцій для практичного застосування.

Читайте также: Радуцький анонсував нові обмеження для нікотиновмісних виробів