МОЗ пропонує заборонити приватним КТ-центрам у державних і комунальних лікарнях стягувати оплату з пацієнтів

МОЗ ініціює зміни до законодавства, які мають унеможливити стягнення коштів із пацієнтів за інструментальні діагностичні обстеження в приватних центрах, що працюють на території державних або комунальних лікарень. Йдеться про ситуації, коли послуга може бути оплачена в межах Програми медичних гарантій, але пацієнта фактично скеровують на платне обстеження. Ініціативу підтримали учасники Конгресових слухань на майданчику офісу Конгресу місцевих та регіональних влад при Президентові України.

Читайте также: Поразка на півшляху: препарат Evommune не впорався з симптомами кропивʼянки

Пропозицію представив міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко. МОЗ пропонує внести зміни до статті 18 Основ законодавства України про охорону здоров’я.

Що хоче змінити МОЗ

Запропоновані зміни мають зробити маршрут пацієнта прозорішим і прибрати можливість непрямого скерування людей на платні обстеження у приватні діагностичні центри, які орендують площі в державних або комунальних лікарнях.

Йдеться не про заборону роботи приватного сектору, а про правило: якщо обстеження покривається Програмою медичних гарантій, пацієнт не має платити за нього самостійно. У такому випадку лікарня, яка отримує кошти від НСЗУ за лікування пацієнта, зможе розраховуватися з приватним діагностичним центром напряму. Для пацієнта послуга має залишатися безоплатною.

Якщо ж дослідження не входить до Програми медичних гарантій, його мають надавати відкрито — як офіційну платну послугу закладу охорони здоров’я.

Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко зазначив, що за останні роки держава суттєво оновила матеріально-технічну базу лікарень. Зокрема, з 2020 року медзаклади отримали 235 комп’ютерних томографів на понад 3,36 млрд грн. За його словами, проблема полягає не лише в кількості обладнання, а й у тому, як лікарні організовують його роботу.

Ляшко назвав неприйнятною ситуацію, коли у лікарні є КТ, що працює в межах Програми медичних гарантій, але пацієнту пропонують чекати тижнями або скеровують його на платне обстеження до приватного центру на території тієї ж лікарні. За словами міністра, повідомлення про черги на кілька місяців часто не підтверджуються документально, тому такі практики мають замінити прозорі механізми запису.

«Якщо послуга може бути оплачена державою, пацієнт не має платити за неї з власної кишені. Програма медичних гарантій повністю покриває вартість КТ-дослідження, зокрема й контрастну речовину. Завдання керівників лікарень — організувати роботу так, щоб обладнання використовувалося ефективно, а пацієнт отримував послугу безоплатно і вчасно», — зазначив міністр.

Що показав аналіз НСЗУ

Підставою для ініціативи став, зокрема, аналіз НСЗУ щодо проведення комп’ютерної томографії у закладах, які працюють за Програмою медичних гарантій у 2025–2026 роках. Його результати на апаратній нараді в МОЗ представила голова НСЗУ Наталія Гусак.

За даними електронної системи охорони здоров’я, в Україні зареєстровано 749 КТ-апаратів у закладах охорони здоров’я. Із них 496 використовують у медзакладах, які надають безоплатну допомогу за Програмою медичних гарантій.

Читайте также: Трансформація педіатричних настанов знизила поширеність алергії на курячі яйця у дітей

Більшість таких апаратів працює в комунальних медзакладах — 396. Ще 58 КТ-апаратів задіяні у приватних закладах, 42 — у державних.

Найбільша кількість КТ-апаратів, які використовують для надання допомоги за ПМГ, у перерахунку на 1 млн задекларованого населення зафіксована у Дніпропетровській області — 38 апаратів. У Вінницькій та Чернігівській областях — по 24 апарати на 1 млн задекларованого населення.

Водночас навантаження на обладнання суттєво відрізняється між регіонами. Найбільше досліджень на один апарат на день проводять у Сумській та Хмельницькій областях — у середньому по 8. По 7 досліджень на день виконують у Полтавській, Чернівецькій, Запорізькій, Тернопільській, Дніпропетровській та Одеській областях. Найнижче навантаження зафіксували у Кіровоградській та Вінницькій областях — у середньому по 4 дослідження на день на один апарат.

Чому МОЗ бачить ризики непрозорого скерування

Окреме занепокоєння викликають регіони, де низьке навантаження на КТ-апарати, що працюють за Програмою медичних гарантій, поєднується з наявністю приватних КТ-центрів на території медзакладів або поруч із ними. У МОЗ вважають, що це може свідчити про ризик непрозорого скерування пацієнтів до приватних надавачів замість повного використання обладнання, яке вже працює в межах ПМГ. Аналіз даних ЕСОЗ показав загальну тенденцію: що більше приватних КТ-апаратів працює в комунальному закладі або поруч із ним, то меншою є кількість погашених направлень на безоплатні дослідження.

У міністерстві припускають, що пацієнтів можуть скеровувати на приватні КТ, посилаючись на нібито великі черги на безоплатне обстеження. При цьому людина, перебуваючи в комунальній лікарні, не завжди розуміє, чиє саме обладнання використовують для дослідження.

Скільки обладнання поставили в лікарні

Держава продовжує оновлювати матеріально-технічну базу медзакладів. Із 2020 року до червня 2026 року лікарні отримали 348 одиниць сучасного діагностичного та лікувального обладнання на понад 7,27 млрд грн.

• Зокрема, за цей період поставили:
• 42 апарати МРТ на близько 1,95 млрд грн;
• 235 комп’ютерних томографів на близько 3,36 млрд грн;
• 21 лінійний прискорювач на 888,4 млн грн;
• 50 ангіографів на близько 1,08 млрд грн.

Торік пацієнти отримали понад 1,13 млн направлень на КТ-дослідження. За перший квартал 2026 року — вже понад 281 тис. направлень. Близько 60% направлень було погашено, тобто пацієнти отримали послугу безоплатно.

За даними МОЗ, понад 93% надавачів послуги забезпечують роботу КТ-апаратів щонайменше 5 днів на тиждень. Водночас 3% закладів досі використовують «живу чергу». У міністерстві наголошують, що такі підходи мають замінити електронні та прозорі інструменти запису.

Читайте также: Вплив війни на здоров’я українців: у ВООЗ розповіли про стрес, відкладене лікування та вакцинацію