Алергія на сульфаніламіди: коли можна скасувати діагноз?

Грунтовна робота австралійських фахівців відкриває шлях до безпечного «зняття» діагнозу алергії, який часто виставляють надто поспішно.

Читайте также: Профессиональный уход за пожилыми в пансионате «Идиллия»

Позначка «алергія на сульфаніламіди» в медичній картці — це не просто формальність. Вона позбавляє пацієнта доступу до ефективних і недорогих антибіотиків, змушує лікарів призначати альтернативи, які можуть бути менш дієвими, дорожчими або мати більше побічних ефектів. Особливо це критично для імуноскомпрометованих пацієнтів, яким триметоприм-сульфаметоксазол часто потрібен для профілактики опортуністичних інфекцій. Та чи справді всі ці алергії справжні?

Фахівці з Мельбурнського університету провели проспективне дослідження за участю 76 дорослих пацієнтів стаціонару (медіана віку — 67 років; 58% жінок), у яких в анамнезі була зазначена алергія на сульфаніламідні антибіотики. Серед них 30 осіб були імуноскомпрометовані.

Усіх учасників попередньо оцінили за шкалами Antibiotic Allergy Assessment Tool або SULF-FAST. До дослідження відібрали лише тих, хто мав низький ризик справжньої алергічної реакції (оцінка < 3 балів).

Кожен пацієнт отримав одноразову пробну дозу триметоприму-сульфаметоксазолу перорально. Спостереження тривало 90 днів після проби.

Читайте также: Halozyme і Vertex домовилися спільно використовувати технологію Hypercon

Результат: 99% пацієнтів, у яких в історії хвороби зазначена «алергія на сульфаніламіди» з низьким ризиком, успішно перенесли пробний прийом триметоприму-сульфаметоксазолу без жодних реакцій. Лише в одного учасника розвинувся відстрочений висип, який легко купірували антигістамінним препаратом.

Протягом 90 днів після успішної проби 22% пацієнтів отримували триметоприм-сульфаметоксазол уже з лікувальною або профілактичною метою. Пацієнти зі зниженим імунітетом значно частіше потребували цей антибіотик після скасування діагнозу алергії.

«На відміну від пеніциліну, триметоприм-сульфаметоксазол частіше асоціюється з тяжкими шкірними реакціями. Тому потрібне навчання щодо оцінки ризику, зокрема розпізнавання нешкірних ознак тяжких реакцій — таких як органна дисфункція. Це гарантуватиме, що пробу проходитимуть лише пацієнти низького ризику», — зазначили дослідники.

Читайте также: EMA шукає альтернативи випробуванням на тваринах