Забудьте про стерильність: чому не варто ховати алергени від немовлят

Медичні експерти остаточно підтвердили: ранній контакт із їжею — найкращий захист від майбутніх реакцій гіперчутливості.

Читайте также: 130 мільярдів доларів спрямовують фармкомпанії на локалізацію виробництв у США

Батьки десятиліттями боялися давати дітям арахіс чи яйця до трьох років, але результат виявився невтішним — кількість алергіків у США зросла серед дітей до 8%, причому для багатьох малюків це смертельна загроза.

Фахівці пропонують нове правило: знайомство через шлунок – щоб організм навчився толерувати продукт, він має отримати його через травну систему. Це надзвичайно важлива зміна парадигми в педіатрії.

Масштабне дослідження LEAP показало, що немовлята з групи ризику, які регулярно споживали арахісові продукти, майже не мали алергії.

Тому фахівці радять батькам не «медикалізувати» їжу та починати знайомство з потенційними алергенами у ранньому віці: чим молодша дитина, тим більше шансів на успішне «тренування» імунітету.

Читайте также: Формула 10/40: як короткі прогулянки рятують мозок від старіння

Шкіра — «ворота» для алергії

Цікавий факт: епідемія харчової алергії йде пліч-о-пліч з епідемією сухої шкіри та екземи. Навіть помірна екзема значним фактором ризику: через мікротріщини на сухій шкірі алергени з довкілля потрапляють в організм «неправильним» шляхом, що викликає агресію імунітету.

Та якщо у дитини суха шкіра — це не привід ховати від неї нову їжу, а навпаки, сигнал вводити її швидше та активніше.

Для тих, хто вже має алергію, сучасна медицина року пропонує АСІТ — лікування мікродозами алергену, щоб «перевиховати» імунну систему. Для тих, хто боїться побічних ефектів АСІТ, розробляють сублінгвальні препарати (краплі під язик), де доза алергену в десятки разів менша.

Читайте также: Quintessence Biotech дебютує з першою «живою» штучною клітиною