Співати, щоб дихати: музика може стати частиною легеневої реабілітації

До таких висновків прийшли автори дослідження SINFONIA з Університету Монаша (Мельбурн, Австралія), представленого на останній зустрічі Європейського респіраторного конгресу.

Читайте также: З 2030 року бакалаврат триватиме 3 роки замість 4 — МОН

Лікар-пульмонолог з музичним досвідом, техніки дихання оперних співаків і нове клінічне дослідження — що їх обʼєднує? Ідея, яка поступово набирає ваги: спів може стати корисним доповненням до програм легеневої реабілітації.

Звʼязок між музикою та медициною — не інновація: ще давньогрецькі лікарі й філософи досліджували терапевтичний потенціал музики, і його підтверджують сучасні випробування, зокрема, SINFONIA — перше рандомізоване контрольоване дослідження з оцінки впливу хорового співу на пацієнтів із захворюваннями легень.

В SINFONIA взяв участь 101 пацієнт (медіана віку — 70 років), яких розподілили в групи активного втручання та контрольну, яка отримувала лише звичайний догляд (відмова від тютюнопаління, інгаляційна терапія, антибіотики тощо). В першому випадку пацієнти щотижня брали участь у 90-хвилинних сесіях (розспівки, дихальні вправи, спів тощо) протягом 12 тижнів. В результаті група співу набрала на 7,4 бала більше за шкалою оцінки якості життя SF-36 порівняно з контрольною групою, яка отримувала стандартну терапію.

Найбільш виражене покращення зафіксували у жінок, пацієнтів з тривожним розладом і депресією та тих, хто раніше не проходив легеневу реабілітацію.

Читайте также: Ефект вівсянки: два дні правильного сніданку «почистять» ваші судини

Втім, скептики зауважують, що дослідження не показало обʼєктивних змін у функції легень, хоча й визнають, що субʼєктивне самопочуття — теж важливий показник, до покращення якого варто прагнути всім клініцистам.

Надалі автори роботи планують зʼясувати, кому саме спів допомагає найбільше, та інтегрувати музичну програми в рутинну клінічну практику. Паралельно вони проводять випробування караоке-терапії за участю дітей з астмою.