Фармацевтика як економічний фундамент: що показує досвід ЄС і чого Україні слід навчитися

Дані Європейської федерації фармпромисловості (EFPIA) демонструють, наскільки важлива фарма для підтримки торговельного балансу, інвестицій і експорту Союзу.

Читайте также: В Україні оголосили набір на навчальну програму для лідерів у сфері громадського здоров’я

Як зазначив у своїх соцмережах голова підкомітету Верховної Ради з питань фармації Сергій Кузьміних, фармацевтика в Європейському Союзі залишається ключовим фактором конкурентоспроможності. За даними EFPIA:

• без фармацевтичного сектору торговельний баланс ЄС перетворився б із +147 млрд євро на –47 млрд євро; фармзаводи фактично утримують економічну рівновагу Союзу;
• галузь щороку інвестує близько 55 млрд євро у дослідження та розробки (R&D), більше, ніж будь-який інший промисловий сектор;
• експорт фармацевтичної продукції перевищує 320 млрд євро, що робить його одним із головних драйверів європейського експорту.

Водночас, за словами голови підкомітету, Європа за останні 20 років втратила близько 25% глобальної частки інвестицій у фармацевтику. Темпи зростання R&D у ЄС становлять 4,4%, у США — 5,5%, а в Китаї — понад 20%. 

«Отже, ЄС усе ще сильний за масштабом, але втрачає динаміку. Проблема не в обсягах ринку, а у швидкості — інвестиції, інновації та запуск нових рішень дедалі частіше відбуваються поза межами Європи», — пояснює Кузьміних.

Він додає, що фарма поступово переходить із соціальної площини у сферу економічної та промислової безпеки, і це відображено у політичних рішеннях. Зокрема, у коаліційній угоді нового уряду Німеччини наголошується на посиленні національної фармацевтики та розвитку внутрішнього виробництва ліків.

Читайте также: Підтверджувальні тести ненадійні для прийняття терапевтичних рішень при первинному гіперальдостеронізмі

«Євроінтеграція — це не лише гармонізація правил і норм. Це філософія та стратегічні рішення щодо того, які сектори формують економічний фундамент держави», — наголосив Кузьміних.

Він також підкреслив, що у 2024 році імпорт лікарських засобів склав 1,97 млрд доларів, тоді як експорт — лише 232,18 млн доларів, тобто майже у 10 разів менше. 

«Висновок очевидний: існуючий вектор потребує кардинальних змін», — підсумовує Кузьміних.