МОЗ посилює контроль за призначенням і відпуском антибіотиків

МОЗ продовжує працювати над посиленням контролю за призначенням і відпуском антибіотиків в Україні. На нараді за участі міністра охорони здоров’я Віктора Ляшка, регуляторів і представників фармринку обговорили раціональне використання протимікробних препаратів, доступ до антибіотиків резерву та роль електронного рецепта.

Читайте также: Робітники Samsung Biologics організували страйк

Міністерство охорони здоров’я України провело нараду щодо реалізації протимікробних препаратів та їх раціонального використання в медичній практиці. Зустріч відбулася під головуванням міністра охорони здоров’я Віктора Ляшка.

До обговорення долучилися заступник міністра охорони здоров’я Євгеній Гончар, представники регуляторних органів та фармацевтичного ринку.

Ключовою темою стала ситуація з використанням антибіотиків в Україні. Учасники наради обговорили порядок їх призначення, рецептурний відпуск, контроль за застосуванням та ризики антибіотикорезистентності.

У МОЗ наголошують: неправильне або надмірне використання антибіотиків сприяє розвитку стійкості бактерій до лікування. Через це інфекції можуть ставати складнішими для терапії, а ефективність протимікробних препаратів — знижуватися. Саме тому антибіотики мають призначатися лише за медичними показаннями та відповідно до затверджених стандартів лікування.

За даними моніторингу, в Україні залишаються проблеми зі співвідношенням використання різних груп антибіотиків — препаратів доступу, спостереження та резерву.

Антибіотики групи доступу мають бути основою лікування багатьох поширених інфекцій. Водночас їх призначають рідше за рекомендовані показники: на первинному рівні — у 65% випадків при рекомендованих 95%, у стаціонарах — у 46% при рекомендованому рівні понад 60%.

Натомість антибіотики, які мають застосовуватися обмежено або лише у виняткових випадках, у частині випадків використовують частіше, ніж очікується.

Окремо учасники зустрічі обговорили доступ пацієнтів до антибіотиків групи резерву. Це препарати останньої лінії, які застосовують для лікування інфекцій, спричинених мультирезистентними збудниками. В умовах війни поширеність таких збудників суттєво зросла, тому наявність цих препаратів є критично важливою для лікування складних інфекцій.

Читайте также: Анджелина Джоли Чоловік: подробности личной жизни и карьеры

Вітчизняним виробникам запропонували розглянути можливість локалізації виробництва генеричних версій окремих препаратів групи резерву. Йдеться, зокрема, про лінезолід, який уже виробляється в Україні, а також азтреонам, цефтаролін, ін’єкційний фосфоміцин, тигециклін, даптоміцин, колістин, поліміксин B та цефтазидим з авібактамом.

Виробникам та імпортерам також запропонували розглянути реєстрацію в Україні препаратів, які наразі не представлені на українському ринку. Серед них — цефтолозан з тазобактамом, меропенем з ваборбактамом, цефідерокол, іміпенем з циластатином і релебактамом, азтреонам з авібактамом, далбаванцин, оритаванцин, телаванцин, тедизолід, омадациклін, еравациклін та лефамулін.

Нині доступ до таких лікарських засобів забезпечується лише через механізм ввезення незареєстрованих препаратів.

Ще один блок наради стосувався контролю за призначенням і відпуском антибіотиків. Учасники наголосили, що вибір препарату має залежати від стану пацієнта, конкретної клінічної ситуації та стандартів лікування.

Окремо обговорили електронний рецепт. У МОЗ вважають його одним із ключових інструментів для прозорого та контрольованого відпуску антибіотиків і запобігання їх безконтрольному використанню.

За підсумками наради учасники погодили спільну позицію: електронний рецепт має стати основним інструментом рецептурного відпуску антибіотиків.

МОЗ, регуляторні органи, медична спільнота, аптечні заклади та фармацевтичний ринок продовжать роботу над посиленням ролі е-рецепта, удосконаленням рецептурного відпуску антибіотиків і рішеннями, які сприятимуть їх раціональному застосуванню.

У міністерстві наголошують, що такий підхід необхідний для збереження ефективності протимікробних препаратів, підвищення безпеки лікування пацієнтів і зменшення ризиків поширення інфекцій, стійких до терапії.

Читайте также: Дружина Макрона: Биография, Личная Жизнь и Общественная Деятельность Брижит Макрон