В Німеччині наростає криза постачання ліків

Ситуація з постачанням лікарських засобів у Німеччині на початку 2026 року досягла критичної межі, що змусило мінохорони здоровʼя країни спростити процедуру імпорту препаратів.

Читайте также: Чи буде дефіцит ліків в Україні: ВООЗ оцінила вплив війни на Близькому Сході

Показовим прикладом став дефіцит бензилпеніциліну — базового антибіотика, нестача якого підкреслила вразливість системи забезпечення навіть найнеобхіднішими медикаментами.

Нестача стосується не лише антибіотиків, а й знеболювальних, антидепресантів та антигіпертензивних засобів. На середину березня офіційна база даних зафіксувала понад 560 позицій, що перебувають у дефектурі, причому основну його частку склали генерики.

Корінь проблеми криється в глобалізації виробництва активних фармацевтичних інгредієнтів (API). Протягом останніх десятиліть задля зниження витрат основні потужності були перенесені до Китаю та Індії. Така концентрація призвела до того, що будь-який технічний збій на одному заводі або проблеми з якістю на виробництві в Азії миттєво запускають ефект доміно по всьому світу. Оскільки один виробник субстанції часто постачає сировину одразу кільком великим фармацевтичним компаніям, альтернативних джерел для швидкої заміни просто не існує.

Строгі регуляторні вимоги лише ускладнюють ситуацію: будь-яка зміна постачальника або місця виробництва потребує місяців, а іноді й років перевірок та схвалень.

Читайте также: Novartis купує розробника селективних інгібіторів PI3Kα за $3 мільярди

Велику роль відіграє також економічний тиск. Система дисконтних контрактів між державними провайдерами медичного страхування та виробниками змушує останніх максимально знижувати ціни. Це призводить до того, що прибутковість виробництва багатьох стандартних препаратів стає мізерною. Щоб вижити в умовах жорсткої конкуренції, компанії максимально оптимізують логістику та відмовляються від резервних ланцюжків постачання, що робить систему абсолютно нестійкою до будь-яких криз.

Німецький уряд намагається виправити ситуацію за допомогою законодавчих ініціатив, таких як закон ALBVVG, ухвалений у 2023 році. Він зобов’язує компанії звітувати про можливі перебої детальніше та враховувати при укладанні контрактів питання безпеки постачання, а не лише ціну.

Втім, прогрес іде повільно. Повернення виробництва АФІ до в Європи вимагає колосальних інвестицій і неминуче призведе до подорожчання ліків, до чого ринок та система страхування поки не готові.

Читайте также: Уряд оновив порядок ОМТ: Україна адаптує оцінку медичних технологій до стандартів ЄС