Пігулки замість спорту: чи працюють «еліксири молодості»?

Соціальні мережі поширили тренд боротьби зі старінням на значно більшу аудиторію. Та чи витримують сучасні антиейдж-підходи наукову перевірку?

Читайте также: Італія долучиться до медичних проєктів з відновлення України

Одними з найактивніше промотованих у соцмережах антиейдж-засобів є так звані бустери NAD+. Нікотинамідаденіндинуклеотид (NAD+) — це кофермент, необхідний для роботи мітохондрій, репарації ДНК і численних метаболічних процесів. Оскільки з віком концентрація NAD+ знижується, деякі «біохакери» вважають, що підвищення рівня цього ферменту допоможе вповільнити вікові зміни. З цією метою застосовуються попередники NAD+ — нікотинамід рибозиду, нікотинамід мононуклеотиду чи ніацин. І хоча ці добавки дійсно підвищують концентрацію NAD+ у крові, поки не зібрано достатньо доказів того, що вони зменшують прояви старіння чи продовжують життя.

Ще одним засобом, який часто просувають у межах цього тренду, є метформін: цей древній протидіабетичний препарат з численними плейотропними ефектами активує сигнальні шляхи, подібні до тих, що запускаються при обмежувальних дієтах і фізичній активності. Проте, на відміну від тренувань, він не збільшує мʼязову масу й не підтримує щільність кісток, притаманних регулярним заняттям спортом. Й поки не було зібрано чітких доказів того, що метформін продовжує життя здоровим людям.

Читайте также: Онлайн-уроки, подписи и визуальные правки: как цифровой планшет экономит ваше время

Наявні дані підтверджують, що найпереконливіші докази щодо збереження здоровʼя в довгій перспективі мають саме регулярна фізична активність і достатній сон. І хоча бустери NAD+ та метформін справді впливають на біологічні шляхи, повʼязані зі старінням, на молекулярному рівні, жоден із цих підходів не довів реальної користі для довголіття в здорових людей.

Читайте также: Novo Nordisk звинувачує Eli Lilly в маніпуляціях із рекламою препаратів для схуднення