Україна отримала 2 тис. флаконів антирабічного імуноглобуліну для регіонів

Україна отримала 2 тис. флаконів антирабічного імуноглобуліну, який надав уряд Грузії за сприяння та доставки ВООЗ. Препарат розподілять між областями для медзакладів, які надають антирабічну допомогу пацієнтам після укусів, подряпин або ослинення тваринами.

Читайте также: Топ вакансій у медицині: за пів року медзаклади опублікували майже 900 оголошень

Препарат призначений для закладів охорони здоров’я, де працюють центри антирабічної допомоги. Такі центри визначені на рівні кожної області. Вони забезпечують пацієнтів медичною допомогою після контактів із тваринами, які можуть становити ризик зараження сказом.

«Ця поставка стала можливою завдяки підтримці Уряду Грузії та Всесвітньої організації охорони здоров’я. Отриманий антирабічний імуноглобулін буде оперативно розподілений між регіонами, щоб медичні заклади, які надають антирабічну допомогу, мали необхідний ресурс для лікування пацієнтів за медичними показаннями», — зазначив заступник міністра охорони здоров’я — головний державний санітарний лікар України Ігор Кузін

Як працюють центри антирабічної допомоги

У центрах антирабічної допомоги лікарі:

• приймають пацієнтів після укусів, подряпин або ослинення тваринами;
• проводять первинну обробку рани;
• оцінюють ризик зараження сказом;
• за потреби призначають курс антирабічних щеплень;
• визначають, чи потрібне введення антирабічного імуноглобуліну.

«Завдяки скоординованій співпраці між країнами-членами ВООЗ нам вдалося оперативно знайти рішення для поповнення запасів антирабічного імуноглобуліну в Україні. Цей приклад демонструє силу міжнародної солідарності та партнерства у сфері громадського здоров’я. ВООЗ і надалі підтримуватиме Міністерство охорони здоров’я України у забезпеченні безперервного доступу населення до життєво необхідних медичних засобів та послуг», — сказав д-р Ярно Хабіхт, представник Бюро ВООЗ в Україні

Коли потрібен антирабічний імуноглобулін

Антирабічний імуноглобулін потрібен не всім пацієнтам. Його вводять лише за медичними показаннями, коли ризик зараження високий.

Читайте также: Високі дози вітаміну D зменшать вплив хіміотерапії на шкіру

• Зокрема, імуноглобулін може бути потрібен у разі:
• тяжких або множинних укусів;
• укусів у ділянку голови, шиї чи кистей;
• ослинення слизових оболонок;
• інших ситуацій високого ризику, які визначає лікар.

Схему профілактики обирає виключно лікар після оцінки конкретного випадку. Він визначає, чи достатньо курсу вакцинації, чи вакцинацію потрібно поєднати з введенням антирабічного імуноглобуліну.

Саме тому потреба в імуноглобуліні нижча, ніж у вакцині, а його закупівлі та розподіл формують відповідно до медичних показань.

Що робити після укусу або подряпини тварини

Звертатися по медичну допомогу потрібно після укусу, подряпини або ослинення будь-якою твариною — дикою, безпритульною чи домашньою, незалежно від інформації про її вакцинацію.

Перші дії:

• негайно промити місце укусу або подряпини водою з милом;
• промивати рану щонайменше 10–15 хвилин;
• після промивання та обробки накласти стерильну пов’язку;
• якнайшвидше звернутися до лікаря.

Зволікати не варто: ефективність профілактики сказу залежить від своєчасного звернення та правильно підібраної схеми допомоги.

Читайте также: Україна посилює співпрацю з Хорватією у розвитку фармрегулювання та транскордонної медицини