Ліцензії на продаж фармацевтичної продукції отримали понад 160 АЗС. 15% із них розташовані в населених пунктах без аптек

Станом на початок травня 2026 року ліцензії на продаж фармацевтичної продукції отримали понад 160 АЗС, однак лише 15% із них розташовані в населених пунктах, де немає аптек. Натомість понад чверть таких точок припадає на Київ. Про це повідомив виконавчий директор Proxima Research International Сергій Іщенко на форумі «ФАРМЕКСПЕРТ–2026: фармацевтичний ринок у новій регуляторній реальності».

Читайте также: Скільки Дітей У Роналду: Імена, Біографія та Особливості Особистого Життя

Він представив перші результати аналізу ліцензування АЗС для продажу лікарських засобів. За його словами, ініціатива мала посилити фізичну доступність ліків, насамперед у селах і невеликих населених пунктах, де немає аптек. Однак фактичне розміщення ліцензованих АЗС поки свідчить, що значна частина таких точок відкривається у великих містах або там, де вже є аптечна інфраструктура.

За даними презентації, станом на початок травня 2026 року ліцензію на продаж фармацевтичної продукції отримали понад 160 АЗС. Водночас більше 25% відкритих аптечних точок на АЗС припадає на Київ.

Натомість лише 15% таких АЗС відліцензувалися в населених пунктах, де немає аптек. Тобто частково ініціатива справді дійшла до територій без аптечної інфраструктури, але основний обсяг ліцензування поки не зосереджений саме там.

У топ-10 населених пунктів за кількістю ліцензованих АЗС увійшли:

• Київ — 43 АЗС із ліцензією, 1695 аптек;
• Одеса — 6 АЗС, 778 аптек;
• Біла Церква — 5 АЗС, 120 аптек;
• Львів — 5 АЗС, 495 аптек;
• Іванків Київської області — 4 АЗС, 10 аптек;
• Софіївська Борщагівка — 4 АЗС, 57 аптек;
• Вінниця — 3 АЗС, 242 аптеки;
• Глибочиця Житомирської області — 3 АЗС, 0 аптек;
• Нові Петрівці Київської області — 3 АЗС, 7 аптек;
• Дніпро — 2 АЗС, 542 аптеки.

Під час виступу Іщенко також звернув увагу на те, що формальна прив’язка АЗС до населеного пункту не завжди означає фактичну доступність ліків для його жителів. Наприклад, АЗС може бути зареєстрована в межах сільради, але фактично розташовуватися за кілька кілометрів від житлової забудови.

«Ми розуміємо, що АЗС приписано до якоїсь сільради, і вона десь кудись попаде. Але чи попаде вона саме в селище, це ще велике питання», — зазначив спікер.

Читайте также: Покращенню медичного забезпечення під час БЗВП сприяло б збільшення кількості лікарів та вакцинація військовослужбовців – військовий омбудсман

Окремо йшлося про економічну мотивацію самих АЗС. За словами Іщенка, насамперед ліцензуватися будуть ті точки, де оператори очікують хоча б мінімального комерційного результату.

«Найперше, як казали нам колеги з дискусії, це дійсно відліцензовуватися буде там, де очікування від АЗС, що там буде хоч якийсь бізнес», — зазначив він.

Також учасники ринку звертають увагу на обмеження націнки. За словами спікера, представники АЗС стурбовані тим, чи можна будувати бізнес за умови обмеження націнки на рівні 30%.

У підсумку ініціатива з продажу ліків на АЗС справді може частково покращити доступність препаратів у місцях без аптек. Водночас перші дані свідчать, що значна частина ліцензованих точок з’являється у великих містах або населених пунктах, де вже працює багато аптек.

Читайте также: BioNTech згортає виробництво вакцин проти COVID-19 та скорочує штат