Бролуцизумаб перевершив лазерну терапію у лікуванні діабетичної ретинопатії

Антитіло виявилося принаймні такими ж ефективним, а в деяких аспектах і кращим за панретинальну лазерну фотокоагуляцію сітківки, сприяючи збереженню зору у пацієнтів із проліферативною діабетичною ретинопатією.

Читайте также: Буданов Національність: подробный обзор биографии, карьеры и личной жизни

Це показало рандомізоване клінічне випробування 3 фази CONDOR: через рік після початку лікування гострота зору у пацієнтів, які отримували бролуцизумабу (6 мг), залишилася майже незмінною порівняно з початковим станом, тоді як учасники групи лазерної терапії втратили в середньому близько чотирьох літер за шкалою оцінки зору.

Загалом у дослідженні взяли участь 689 дорослих пацієнтів із діабетом і проліферативною діабетичною ретинопатією, які раніше не проходили лазерне лікування. Учасники групи бролуцизумабу отримували три початкові ін’єкції кожні 6 тижнів, після чого перейшли на підтримувальний режим кожні 12 тижнів із можливістю подальшого збільшення інтервалу до 24 тижнів залежно від активності хвороби. Пацієнти в контрольній групі проходили від одного до чотирьох сеансів лазерної терапії.

Читайте также: У МОЗ спростували інформацію про заборону медсестрам оформлювати е-направлення

Основні результати через 54 тижні спостереження:

• Середня зміна показника гостроти зору в групі лікування антитілом склала +0,2 літери проти -4,2 літери в групі лазерної коагуляції.
• Значно більша частка пацієнтів у групі бролуцизумабу повністю позбулася ознак проліферативної стадії захворювання порівняно з тими, хто проходив лазерну терапію (63,6% проти 22,4%).
• Кількість ускладнень, що загрожують зору, була суттєво нижчою серед пацієнтів, які отримували ін’єкції бролуцизумабу (33,7% проти 75,4%). Побічні ефекти з боку очей спостерігалися у 34,3% пацієнтів після ін’єкцій та у 49,1% після лазера.

Автори зазначають, що бролуцизумаб забезпечує ефективний контроль над проліферативною діабетичною ретинопатією, сприяючи регресу захворювання та підтримці функціонального зору. Однак вони також вказують на певні обмеження дослідження, зокрема на те, що у значної частини пацієнтів під час скринінгу товщина центральної частини сітківки була більшою за очікувану, що може свідчити про наявність діабетичного макулярного набряку.

Читайте также: Святкова сукня без стресу: як підібрати образ для важливої події