В Україні створили Національний трансфузіологічний комітет: визначено завдання на 2026 рік

У Міністерстві охорони здоров’я відбулося перше засідання Національного трансфузіологічного комітету — нового дорадчого органу, який працюватиме над розвитком системи крові. Для нього вже визначили ключові напрями роботи на 2026 рік.

Читайте также: АНЦ у 2025 році збільшила прибуток у п’ять разів

Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко провів перше засідання Національного трансфузіологічного комітету — нового дорадчого органу, який працюватиме над розвитком системи крові та її компонентів. Створення комітету також пов’язане з євроінтеграційними зобов’язаннями України — розвиток сучасної та безпечної системи крові є однією з вимог наближення до стандартів ЄС.

«Система крові України довела свою спроможність в надскладних умовах повномасштабної війни. Ми привели національне законодавство у повну відповідність законодавству Європейського Союзу, розпочали ліцензування діяльності центрів крові, запровадили нову модель фінансування. Реформа – не на папері: вона відбувається щодня. Але вона потребує постійного фахового супроводу від людей, які бачать систему зсередини і можуть вчасно сигналізувати про потрібні зміни. Саме тому і створений цей Комітет. Міністерство спільно з Українським центром трансплант-координації визначило вісім завдань для Комітету на 2026 рік і готове до спільної плідної праці», — зазначив Ляшко.

До складу комітету включили 15 фахівців із досвідом роботи у сфері трансфузіології. Під час першого засідання обрали керівництво органу.

Читайте также: UCB купує Neurona Therapeutics за $650 мільйонів

Головою став професор Андрій Біляєв — лікар-анестезіолог, який працює як із дорослими, так і з дітьми. Його заступницею обрали Оксану Банах — лікарку-трансфузіологиню та директорку Вінницького обласного центру служби крові.

Міністерство разом з Українським центром трансплант-координації сформувало для комітету вісім ключових завдань на 2026 рік. Вони охоплюють два основні напрями:

• розвиток системи управління якістю;
• удосконалення лабораторних досліджень і надання трансфузіологічної допомоги.

Для реалізації цих завдань передбачено створення робочих груп із залученням додаткових експертів. Вони формуватимуться під конкретні напрями роботи.

Читайте также: Лактостаз у годуючих мам: як розпізнати та що робити

Зокрема, йдеться про:

• організацію трансфузіологічної допомоги;
• систему контролю якості;
• епідеміологічний нагляд;
• закупівлі медичних виробів;
• лабораторну діагностику;
• забезпечення потреб сектору безпеки і оборони.