Від стандартів до фінансування: що змінюється у реабілітаційній допомозі

В Україні продовжують розбудову системи безбар’єрності, ключовим елементом якої є розвиток реабілітаційної допомоги. Про результати та нові рішення уряду повідомив міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко після засідання Ради безбар’єрності.

Читайте также: В Україні посилюють підтримку пацієнтів із рідкісними хворобами

За словами міністра, для системи охорони здоров’я центральним напрямом залишається розвиток реабілітаційної допомоги — флагманського проєкту МОЗ:

«Наша мета — якісні, доступні та безоплатні реабілітаційні послуги, орієнтовані на реальний результат для пацієнта та повноцінне відновлення».

Ляшко навів результати, які вже досягнуті: у 2025 році реабілітацію в Україні пройшли майже пів мільйона людей. За перші два місяці 2026 року — понад 36 тисяч пацієнтів. У межах Програми медичних гарантій на 2026 рік на фінансування реабілітаційних послуг передбачено 7,43 млрд грн — це більш ніж на 1 млрд грн більше, ніж торік, і майже у 3,7 раза більше, ніж у довоєнний період.

Паралельно, зазначив міністр, ведеться системна робота над підвищенням якості допомоги. В Україні вже функціонують сім клінічних мультидисциплінарних реабілітаційних центрів досконалості, які виконують роль навчальних і практичних баз для підготовки фахівців. Запроваджено нові академічні програми для фізичних терапевтів, ерготерапевтів, протезистів-ортезистів і терапевтів мови та мовлення. Наприкінці 2025 року затверджено перші стандарти реабілітаційної допомоги, що визначають єдині алгоритми, критерії якості та чіткий розподіл ролей між спеціалістами.

Читайте также: Держлікслужба провела вебінар щодо нових ліцензійних умов продажу ліків на АЗС

Окремий акцент зроблено на дитячій реабілітації. У МОЗ наголошують, що саме в дитячому віці відновлення має найбільший вплив на подальшу якість життя, тому доступ до якісної допомоги має бути своєчасним і зручним для кожної дитини.

Під час засідання також обговорили низку урядових рішень. Зокрема, старт впровадження нової моделі лікарень сестринського догляду. Це рішення покликане відповісти на зростаючу потребу у довготривалому медичному догляді, зумовлену старінням населення, поширенням хронічних захворювань та наслідками війни. Держава планує поетапно створити мережу закладів із чіткими стандартами допомоги, вимогами безбар’єрності та інтеграцією з реабілітаційною системою. Першим пілотним проєктом стане заклад у Львові.

Ще одним нововведенням стане запровадження наглядових рад у медичних закладах як елементу суспільно-громадянської безбар’єрності. Із 2027 року їх наявність буде обов’язковою умовою контрактування за Програмою медичних гарантій для кластерних і надкластерних лікарень, а з 2028 року — для всіх закладів спеціалізованої допомоги. Більшість у складі таких рад матимуть представники громадськості, що має посилити прозорість, підзвітність і захист прав пацієнтів.