МОЗ розгляне поетапне держфінансування сенсорів моніторингу глюкози з 2027 року

Міністерство охорони здоров’я опрацює можливість поетапного розширення державного забезпечення сенсорами безперервного моніторингу глюкози для хворих на цукровий діабет 1 типу, насамперед для дітей. Відповідну позицію уряду озвучила прем’єр-міністр Юлія Свириденко у відповіді на петицію, що набрала необхідну кількість голосів. Про це повідомляє Інтерфакс-Україна.

Читайте также: Amgen відмовилася від активу Kyowa Kirin попри його успіх у реєстраційному випробуванні

Петиція із закликом забезпечити людей із цукровим діабетом 1 типу сенсорами безперервного моніторингу рівня глюкози за кошт держави була зареєстрована на сайті Кабінету Міністрів 24 січня та швидко зібрала необхідну для розгляду кількість підписів. Автор звернення запропонував прирівняти сенсорні системи до інсулінів і включити їх до переліку засобів, що фінансуються або відшкодовуються державою.

У відповіді на петицію прем’єр-міністр Юлія Свириденко повідомила, що Міністерство охорони здоров’я розглядатиме можливість поетапного впровадження державного забезпечення сенсорами моніторингу глюкози, починаючи з 2027 року, з фокусом на пріоритетні категорії пацієнтів.

«МОЗ підтримує підхід, за яким застосування сенсорних систем моніторингу глюкози може підвищувати безпеку пацієнтів у повсякденному житті, оскільки забезпечує більш детальну інформацію про рівень глюкози та його коливання протягом доби. Водночас вибір методу контролю має здійснюватися з урахуванням клінічної потреби, індивідуальних особливостей пацієнта та доступності відповідних технологій», — йдеться у відповіді Свириденко.

За її словами, запровадження державного фінансування сенсорних систем потребує комплексної підготовки. Йдеться, зокрема, про визначення моделі фінансування — через реімбурсацію, централізовані закупівлі або поєднання цих підходів — а також про чітку пріоритезацію пацієнтських груп.

Окремо прем’єр наголосила на необхідності встановлення технічних і якісних вимог до сенсорів. Це стосується точності вимірювань, тривалості носіння, наявності систем сповіщення, сумісності з іншими пристроями та витратних матеріалів. Також важливими є оцінка бюджетного впливу, організація маршруту пацієнта — від призначення до навчання користуванню — та врегулювання нормативної бази.

Читайте также: Скринінг здоров’я 40+ включили до пріоритетних видатків — рішення Кабміну

Суттєвим чинником залишається і вартість таких систем. За даними Міністерства охорони здоров’я, річна потреба в сенсорах для одного пацієнта становить приблизно від 50 до 100 тис. грн залежно від типу системи та виробника.

«У середньому ці витрати є суттєво вищими порівняно з витратами на самоконтроль глюкози за допомогою тест-смужок. Водночас кількість пацієнтів із цукровим діабетом 1 типу за наявними даними оцінюється приблизно у 190 тис. осіб, що потребує зваженого поетапного підходу до впровадження державного фінансування сенсорних систем», — зазначила Свириденко.

Вона також нагадала, що в межах програми державних гарантій НСЗУ вже забезпечує реімбурсацію інсулінів та їх аналогів, що дозволяє покривати базові потреби медикаментозного лікування і самоконтролю діабету.

«З урахуванням викладеного МОЗ опрацює питання можливості поетапного розширення державного забезпечення сенсорними системами моніторингу глюкози для пріоритетних категорій пацієнтів (зокрема дітей), у тому числі шляхом підготовки відповідних пропозицій та розрахунків до бюджетного запиту на 2027 рік», — зазначила прем’єр-міністр.